“Компактне, красиве і комфортне. Можливо, я б залишився тут назавжди”, – так говорить про Ивано-Франковск чи не кожен другий гість. Більшість найцікавіших атракцій міста розміщені в його центральній частині. Тож прогулянка столицею Прикарпаття не лише не втомить, але й принесе масу задоволення.

Ратуша
Міська ратуша, що на площі Ринок, – єдина в Україні зведена у стилі конструктивізму, який панував у 1930-х. Крім того, це єдина в Україні світська споруда, яка має позолочений купол. Його позолотили під час масштабної реконструкції центру міста у 2000 році, витративши 200 г сусального золота.

Ратуша – найвища будівля Івано-Франківська, її висота – 49,5?м (таку висоту має 16-поверхівка).

Нинішня споруда є вже четвертою будівлею ратуші, за відбудову якої взялися в 1928 році. Цікаво, що її сконструювали у вигляді польського військового ордена Virtuti Militari (вигляд зверху), який вручали бійцям армії Галлера за ліквідацію ЗУНР.

А найпершу версію ратуші, дерев’яну, звели ще в 1666-му. Ратуша того часу була як локацією місцевої адміністрації, так і спостережним пунктом.

У ХVIII ст. підземелля ратуші слугувало місцем ув’язнення опришків. Під будівлею й досі збереглися підземні ходи, які, за переказами, ведуть аж за межі міста

За час свого існування ратуша пережила облоги, воєнні дії, пожежі… У 1959 році в приміщенні відкрили Івано-Франківський краєзнавчий музей, який і досі діє. За символічну плату тут можна переглянути найбільше зібрання пам’яток з історії, етнографії і культури цілого Прикарпаття.

Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці УАПЦ
Цю церкву часто називають вірменською. Річ у тому, що з моменту заснування Станиславова великий вплив на його життя мала вірменська громада, якій належав цілий міський квартал. Там вірмени протягом 1663-1664 років спорудили свою першу дерев’яну церкву.

Незабаром у храмі з’явилась і своя чудотворна ікона. 22 серпня 1742 року образ Божої Матері заплакав справжніми сльозами. Після цього ікона прославилася багатьма дивами. Біля неї чимало людей зцілилися.

На честь чудотворного образу вірмени звели мурований костел у стилі зрілого бароко. Чудові настінні розписи виконав художник Ян Солецький. А скульптури – Матвія Полейовського, учня видатного Іоганна Георга Пінзеля.

Після Другої світової вірмени виїхали до Польщі, забравши з собою чудотворний образ Богоматері, який тепер знаходиться в Петропавлівському соборі у місті Гданськ.

Із 1992 року споруда вірменського костелу належить УАПЦ, а на щипці церкви є копія чудотворної ікони.

Музей мистецтв Прикарпаття
Музей мистецтв Прикарпаття, що на майдані Андрея Шептицького, є скарбницею образотворчого мистецтва краю.

Діючий експозиційний зал розташований у найдавнішій архітектурній споруді міста – ренесансному Костелі Непорочного зачаття Діви Марії ХVII ст. Свого часу в крипті цього храму була фамільна усипальниця засновників міста – Потоцьких. У бічних криптах були поховані заможні шляхтичі й священики.

Збірка музею, започаткована в 1980-му, охоплює унікальні пам’ятки галицького іконопису, творчість класиків західноукраїнського малярства, роботи українських художників другої половини ХХ ст., а також твори польських, австрійських, німецьких та італійських майстрів ХVIII-XX ст. В музеї зберігається велика колекція сучасної зарубіжної графіки, подарованої з виставок Міжнародного бієнале «Імпреза».

Велику частину сакрального відділу займає скульптура. Гордістю експозиції є три фігури ангелів-путті різця самого Іоганна Георга Пінзеля. А ікона святої Параскеви П’ятниці «знялася» у відомому фільмі Параджанова «Тіні забутих предків».

Кафедральний собор Святого Воскресіння УГКЦ
Храм цікавий тим, що у різні часи був святинею практично всіх християнських конфесій. Його збудували у 1753-1763 рр. отці-єзуїти, які з’явилися в Станиславові на початку XVIII ст. На місці згорілої під час нападу турків церкви вони звели єзуїтський костел. Коли почали копати котлован для фундаменту костелу, то знайшли скарб – 14 тисяч злотих, з яких половину вклали в будівництво храму. Однак уже через 10 років австрійська влада скасувала орден єзуїтів, і костел закрили. Поступово споруда занепала.

Під греко-католицьку парафіяльну церкву храм віддали в 1849 році. Серед керівників єпархії був і найвідоміший український діяч – Андрій Шептицький.

Інтер’єр собору виконаний у візантійському стилі, а головною окрасою є п’ятиярусний іконостас, встановлений ще в 1901 році.

- October 16 2019

+