Історія технікуму

40 років - це багато чи мало? Людському прогресу вже стільки років, що ... літня дорога пошуку, надій, сподівань нашого технікуму може здатися не такою й великою. Але 40 років, помножені на 365 днів невтомної праці колективу, варті уваги й поваги.

Архівні документи свідчать: у далекому 1969 році наказом Міністерства будівництва і експлуатації автомобільних доріг УРСР № 150 було засновано Барський автомобільно-дорожній технікум. За рік до цього у Барський філіал Житомирського автомобільно-дорожнього на першу і єдину на той час спеціальність «Технічне обслуговування, ремонт автомобілів і двигунів» було прийнято шістдесят студентів. Невдовзі до першої спеціальності додалася друга – «Будівництво, експлуатація та ремонт автомобільних доріг і аеродромів». З 1971 року БАДТ набув ознак повноцінного середнього спеціального навчального закладу регіонального рівня.

Перші кроки становлення технікуму пройшли у складних умовах: через відсутність приміщення довелося проводити заняття у старому корпусі середньої школи № 1. Справжнім святом для перших студентів і викладачів стало завершення будівництва навчального корпусу. Також у 70 – ті роки споруджено п’ятиповерховий гуртожиток на 450 місць, виріс ще один навчальний корпус з просторими аудиторіями, лабораторіями, майстернями , актовою та читальною залою.

У 1982 році відкрито третю спеціальність – «експлуатація і ремонт підйомно – транспортних, будівельних, дорожніх машин та обладнання».

Завдяки талановитим очільникам Георгієві Васильовичу Кожевникову й Володимирові Миколайовичу Вальчуку було закладено підвалини для створення авторитетного, добре знаного в багатьох регіонах України навчального закладу. У 2000 році директором технікуму став Йосип Едуардович Кібітлевський, за плечима якого на той час уже було чимало років виробничого та педагогічного стажу.

Так у 2001 році кількість спеціальностей у технікумі збільшилась з трьох до п’яти і студентство отримало змогу опановувати знання з організації перевезень і управління на автотранспорті, землевпорядкування. Особливу увагу зосередив директор на створенні міцної сучасної матеріально – технічної бази з усіх п’яти спеціальностей. По – новому, згідно вимог, обладнано 30 навчальних кабінетів, сім лабораторій, навчальний полігон, спортивну та тренажерну зали, слюсарну, механічну, ковальсько – зварювальну, монтажно – демонтажну майстерні, студентську навчальну станцію технічного обслуговування автомобілів, гараж. Зусилля директора спрямовані на розвиток технічної творчості. В арсеналі навчальної бази – двигун і трансмісія з «БМВ - 530» V – подібна «фордівська» «шістка», мотор «Фіат - Крома». Кожен вузол на цих агрегатах – у розрізах, виконаних руками студентів.

Для забезпечення комп'ютеризації навчального процесу обладнано два комп'ютерні класи та лабораторію комп'ютерної техніки. Для роботи в цих класах застосовується сучасне програмне забезпечення, студенти можуть користуватися технікою під час курсового та дипломного проектування, мають доступ до мережі Інтернет.

Сміливе дизайнерське вирішення директора - відреставрований легендарний вітчизняний «Запорожець», встановлений на постаменті перед навчальним корпусом. У гуртку технічної творчості студенти-умільці під керівництвом Леоніда Бондарчука працюють над створенням музею старовини на колесах. У навчальному корпусі - ідеально відремонтований, в належному технічному стані 50-літній мотоцикл «ИЖ-49». Він стилізований під американський «Харлей-Девідсон» з подовженою передньою вилкою й широким, як у автомобіля, заднім колесом. Реставрується «Запорожець», «Волга» (ГАЗ-24). Залюблені в техніку студенти мають можливість виробляти навики з технічного обслуговування, ремонту, тюнінгу автомобілів Йосип Едуардович ініціював організацію навчання супутніх робітничих професій, які мають попит у ринкових умовах: автослюсар, слюсар з ремонту дорожніх машин, оператор комп'ютерного набору. Студенти опановують керування автомобілем й отримують посвідчення водія категорій «В», «С». А далі ще буде…

Отож, новітня історія технікуму розпочалась у двотисячному. Саме тоді, на межі тисячоліть, розпочалися без перебільшення прогресивні поступальні зміни. Навчальний заклад набув сучасних рис і продовжує далі удосконалюватись. У нього є багаторічна історія перемог і поразок, здобутків і втрат, а головне є душа – студенти і викладачі !

Історія в обличчях

Хто творить історію ? Історію світу - літописці, географи, ботаніки, архітектори… Історію науки – вчителі та викладачі. Не таємниця, що якісна освіта починається з педагога і його вміння передати знання та «створити» гідного фахівця. Барським автомобільно – дорожній технікум має гарну славу: готує студентів, озброєних найсучаснішими теоретичними знаннями й практичними навичками, фізично та духовно розвинутих, національно свідомих, конкурентноспроможних на ринку праці фахівців. Реалізувати це неможливо без відповідних навчальних програм та підручників, творчої, подвижницької праці викладацького колективу, у якому є доктор наук, викладачі – методисти вищої та першої категорій, відмінники освіти України. Хто вони ? Це ті люди, які усе своє життя присвятили чужим дітям, навчаючи та виховуючи їх, як власних !

Спочатку під керівництвом Георгія Васильовича Кожевникова, а пізніше – Володимира Миколайовича Вальчука та викладачів Клавдії Терентіївни Літинської, Ірини Феліксівни Присяжної, Кисюка Василя Олексійовича, Єлеонори Леонідівни Керницької, Марії Йосипівни Файдун закладались підвалини авторитетного, престижного, добре знаного у багатьох регіонах України навчального закладу. Ми вас пам’ятаємо, цінуємо і наслідуємо !

Сьогодення відзначається викладачами, які залюблені у свої предмети і мають багатолітній досвід роботи у БАДТ.
Наші випускники – відомі люди, серед них є вчені, викладачі вищих навчальних закладів, керівники. Зокрема, Володимир Олександрович Одинець, який працює в Адміністрації Президента України; Володимир Костянтинович Присяжнюк – доктор технічних наук, професор, ректор Київського муніципального університету; Валерій Михайлович Андрухов – кандидат наук, викладач Вінницького технічного університету; Юрій Васильович Панчишин - суддя Барського районного суду; Іван Карпович Бура - голова районного товариства сприяння обороні України; Олег Петрович Рекало - головний експерт Жмеринського МРЕО; Микола Васильович Голюк – головний інженер Чернівецького облшляхбуду.

Чимало колишніх випускників технікуму продовжили трудову діяльність у навчальному закладі як викладачі, лаборанти, інструктори, здобувши шану і авторитет тих, хто прийшов сюди навчатися після них. Це Володимир Олександрович Данилишин, Петро Васильович Коцурак, Віктор Григорович Патлатюк, Олег Григорович Грисюк, Анатолій Васильович Черевик, Віталій Болеславович Щербатюк, Роман Юрійович Рязанцев, Вадим Михайлович Войтенко, Володимир Володимирович Леонов, Михайло Ісаакович Аншин, Володимир Анатолійович Дяченко, Роман Миколайович Сердюк, Василь Васильович Мукоїд, Віктор Васильович Юкало, Оксана Федорівна Дяченко, Алла Петрівна Казакова.